Efficiency of lachrymal sac drainage in newborns with dacryocystocele

Эффективность дренирования слезного мешка при дакриоцистоцеле у новорожденных

Ефективність дренування слізного міхура при дакріоцистоцелє у новонароджених

V.N. Sakovich (1) , V.N. Serdyuk (1, 2) , N.G. Klopotskaya (1) , I.N. Tarnopol'Skaya (2)

1 DMA - SE "Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine"
2 CE «Dnipropetrovsk Regional Clinical Ophthalmologic Hospital»

The article represents results of treatment of 14 newborns with unilateral dacryocystocele. Patients age was 7.2±0.5 days. In 9 newborns (64.3%) dacryocystocele was complicated with lachrymal sac phlegmon; in 5 children (35.7%) any complications were absent. Drainage of lachrymal sac through the lower lachrymal canaliculus, instillation of antibiotics, systemic antibiotic therapy in case of phlegmon were performed in all the children. Lachrymal sac washing was performed with a solution of the antibiotic ofloxacin till clear fluid evacuation. If necessary the drainage was repeated in 10 days. The drainage of lachrymal sac was successful in all the patients. 2-3 weeks after the drainage probing of nasolachrymal duct was perfomed in 4 children (28.6%) including those 3 with lacrymal sac phlegmon. In 71.4% regression of dacryocystocele occurred itself. Any complications and side effects were not observed. Positive effect of the drainage, according to the authors, can be explained so that dilatation of lachrymal canaliculus before the procedure allows to eliminate Rosenmьller valve stenosis and evacuation of fluid, mucus and pus, being breeding ground for microorganisms from lachrymal sac, promotes inflammation subsiding. Authors also recommend to pay attention on prenatal diagnosis of dacryocystocele, using ultrasound investigation in the 3rd trimester of pregnancy.

У статті наводяться результати лікування 14 но­вонароджених з однобічним дакріоцистоцелє. Середній вік дітей – 7,2±0,5 дня. У 9 (64,3%) дакріоцистоцелє ускладнилося флегмоною слізного міхура, у 5 (35,7%) перебіг був без ускладнень. Всім дітям проводили дрену­вання слізного міхура крізь нижній слізний каналець, інстиляції антибіотиків, а у випадку флегмони – системну антибактеріальну терапію. Промивання проводили розчином антибіотика офлоксацин до евакуації прозорої рідини. За необхідності дренування повторювали через 10 днів. У всіх пацієнтів дренування міхура виявилося вдалим. Зондування носослізного каналу через 2-3 тижні після дренування потребували 4 дітей (28,6%), в тому числі 3 дітей з флегмоною слізного міхура. У 71,4% регрес дакріоцистоцелє відбувався самостійно. Ускладнень та сторонніх ефектів від лікування не спостерігалося. Позитивний ефект дренування, на думку авторів, пояснюється тим, що розширення слізних канальців перед дренуванням дозволяє усунути стеноз клапана Розенмюллера, а евакуація рідини, слизу та гною, які є поживним середовищем для мікроорганізмів, зі слізного міхура сприяє стиханню запального процесу. Автори також рекомендують звернути увагу на пренатальну діагностику дакріоцистоцелє при ультразвуковому дослідженні в 3-му триместрі вагітності.

Mots clés: newborns; dacryocystocele; lachrymal sac phlegmon

Mots clés: новорожденные; дакриоцистоцеле; флегмона слезного мешка

Domaines: Sciences du Vivant [q-bio]

V.N. Sakovich, V.N. Serdyuk, N.G. Klopotskaya, I.N. Tarnopol'Skaya. Эффективность дренирования слезного мешка при дакриоцистоцеле у новорожденных. Medical perspectives (Medicni Perspektivi), 2016, 21 (4), pp.49-53. ⟨hal-01450814⟩